1
1
Польща мала такий самий комплект озброєння, як і Україна, для перехоплення російських Х-101, проте сьогодні ракета пролетіла на глибину 100 км і вибухнула. Через це міністр оборони країни Владислав Косіняк-Камиш назвав цю ніч “надзвичайно важкою” для польської ППО та систем спостереження. Так чому військові НАТО не змогли збити одну ракету – далі у сюжеті. “Повна бойова готовність” Російська ракета Х-101 залетіла на територію Польщі поблизу села Тарнава-Колонія в Люблінському воєводстві, повідомляє український військовий портал Defence Express.
Оперативний командувач видів Збройних сил Польщі Іренеуш Новак заявив, що через прогнозовану загрозу на тлі масштабного комбінованого обстрілу Росії території України з дальньої дистанції о 01:59 за місцевим часом (02:59 за київським часом) з авіабази Ласк було піднято в повітря два винищувачі F-16, а згодом з авіабази Мальборк – ще два МіГ-29.
Польські ВПС зазначають, що відстежували загрози, які перебували над Україною, та ідентифікували дві російські крилаті ракети як такі, що становлять загрозу. Одна з них о 03:29 за місцевим часом наблизилася до польського кордону на відстань до 5 км. О 03:40 було виявлено іншу ракету, яка порушила повітряний простір, і вже через 5,5 хвилин вона впала та вибухнула.
Новак запевняє, що нібито був готовий наказати збити ракету, але ціль спочатку начебто потребувала візуальної ідентифікації, оскільки українські МіГ-29 діяли поблизу польського кордону.
Окрім цього, за його словами, на її перехоплення відправили патрульного винищувача, якому, втім, не судилося зустріти об’єкт-порушник. Він швидко зник з радарів.
Також у повітряному просторі Польщі було піднято літак дальнього радіолокаційного спостереження Saab 340 AEW, а для забезпечення тривалості чергування з авіабази НАТО в німецькому Кельні злетів літак-заправник у повітрі Airbus A330 MRTT, призначений для НАТО.
Як зазначає Defence Express, після вибуху крилатої ракети Х-101 на території Люблінського воєводства, Польща все ж замислилася, чого бракує їй для перехоплення російських цілей.
Зрештою, ракета, запущена зі стратегічного бомбардувальника Повітряно-космічних сил Росії, пролетіла на 100 км углиб країни-члена НАТО.
“І той факт, що вона впала в полі, є лише щасливим збігом обставин, оскільки вона могла б так само вразити житлові будинки в Хелмі, Замості чи Любліні, які знаходяться в умовній 100-кілометровій зоні. Більше того, Польща тримала в повітрі той самий комплекс засобів, що й Повітряні сили України”, – пише українські журналісти. Чому Варшава не збила ракету Водночас, польське спеціалізоване видання Defense24 зазначає, що візуальна ідентифікація була необхідна, оскільки Варшава не запровадила постійної безпольотної зони у східних регіонах. Також зазначається, що українські винищувачі не оснащені системою “свій-чужий” країн НАТО, і існує ризик того, що український пілот винищувача може втратити орієнтацію та полетіти вглиб Польщі.
Але найголовніше – у Польщі продовжують діяти норми законодавства про охорону державного кордону, які передбачають обов’язкову ідентифікацію цілі перед її знищенням. Винятком є випадок, коли порушником є бойовий літак, який сам починає атаку.
Також публікація виявила певну невідповідність у даних щодо часу та місця вибуху ракети. За 5,5 хвилин російська Х-101 не змогла пролетіти 100 км, оскільки для цього потрібна була швидкість 1100 км/год, при крейсерській швидкості приблизно 830 км/год. Тобто польські ВПС помітили ворожу крилату ракету, коли вона вже пролетіла 30 км над Польщею.
Таким чином, польські винищувачі спочатку могли отримати завдання перехопити крилату ракету, помічену о 03:29. А потім просто не встигли наблизитися до Х-101, позначка якої вже з’явилася над територією країни.