Чому ЄС не прагне швидкої та повноцінної інтеграції України

Після зміни влади в Угорщині, в Україні сподівались на те, що нарешті блокування вступу нашої країни до ЄС буде знято. Справді під час нещодавнього саміту на Кіпрі, лідери ЄС дали важливий політичний сигнал щодо готовності розпочати перший етап переговорів про вступ України. Водночас швидкого вступу скоріше за все не буде. Політичний сигнал Лідери ЄС під час саміту на Кіпрі 23 квітня 2026 р. офіційно підтвердили готовність до запуску першої фази переговорного процесу щодо членства України. У Брюсселі вважають, що Україна виконала попередні умови для переходу до відкриття перших переговорних кластерів. “Україна досягла вражаючого прогресу на шляху до ЄС, незважаючи на надзвичайно складні обставини. Ми закликаємо до відкриття переговорних кластерів без зволікань, оскільки попередні умови для цього етапу вважаються виконаними”, – зазначила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Основним каталізатором процесу стали зміни в політичному ландшафті ЄС, зокрема послаблення позиції Угорщини щодо блокування українських питань. Це відкрило шлях для обговорення конкретних термінів: офіційні особи очікують на старт першого етапу переговорів уже в травні або червні цього року. Боротьба з корупцією важливіша за цифровізацію Водночас радіти зарано. Підсумки зустрічі на Кіпрі свідчать про те, що ЄС готовий допомагати Україні ресурсами, але не робитиме поступок у процедурі вступу. Політичні заяви трансформуються у чіткий план дій, де реальний прогрес важить більше за декларації.
Теперішня модель інтеграції передбачає роботу за шістьма тематичними блоками. Фундаментальним є перший кластер, що стосується верховенства права. Це базис: доки в Україні не буде забезпечено цілковиту незалежність судів та антикорупційної системи, успіхи в економіці чи цифровізації не дозволять завершити переговори. ЄС оцінюватиме не кількість ухвалених законів, а реальні вироки та ефективність державних інституцій.
Початок переговорів влітку 2026 р. зафіксує статус України як держави, що перебуває у процесі глибокої трансформації. Проте варто розуміти, що це лише старт тривалого марафону, де кожен крок потребує консенсусу всіх членів ЄС. Більше того, процес є зворотним: якщо реформи зупиняться, ЄС має право заморозити переговори та припинити фінансову підтримку. Шлях до членства стає максимально прагматичним і залежним від конкретних результатів. Мерц проти швидкого вступу Вже зрозуміло, що процес вступу до ЄС не буде швидким. Спочатку в західній пресі з’явились публікації щодо того, що Німеччина та Франція пропонують Україні статус “асоційованого члена” або “інтегрований статус держави”. Пропозиції передбачають поступове зближення без негайного надання статусу повноправного члена. Ці моделі дають змогу українським представникам долучатися до обговорень на високому рівні, проте позбавляють права голосу та прямого доступу до бюджетних ресурсів блоку на початковому етапі.
А потім канцлер Німеччини Фрідріх Мерц поставив під сумнів можливість України долучитися до ЄС до кінця 2026 р і назвав “нереалістичним” вступ України до ЄС навіть до 1 січня 2028 р. “Зеленський висунув ідею вступу до ЄС 1 січня 2027 року. Це не спрацює. Навіть 1 січня 2028 року – це нереалістично. Це неможливо – прийняти в ЄС країну, яка перебуває у стані війни. Війна має закінчитися”, – сказав він. Крім того він заявив, що Україні заради мирної угоди з Росією доведеться поступитися частиною територій.
На його думку, у певний момент Україна підпише угоду про припинення вогню і тоді може статися так, що частина території України більше не буде українською.
Канцлер Німеччини також зазначив, що припинення війни може наблизити Україну до членства у ЄС. Мерц висловив думку, що для відмови від окупованих Росією територій Володимиру Зеленському доведеться провести референдум. За його словами, щоб отримати підтримку українців, президент має наголосити, що це – можливість наблизити країну до ЄС. “Якщо президент Зеленський хоче донести це до свого населення і отримати підтримку більшості, і для цього йому потрібно провести референдум, то він водночас має сказати людям: “Я відкрив для вас шлях до Європи”, – додав канцлер Німеччини. Чого боїться ЄС Загалом, стримана позиція ЄС щодо темпів інтеграції України зумовлена передусім складністю “інституційного перетравлення” такої великої держави. По-перше, це аграрна конкуренція: український агросектор настільки потужний, що його пряме входження потребуватиме радикальної реформи Спільної аграрної політики ЄС, аби не збанкрутувати фермерів Польщі чи Франції.
По-друге, це фінансове навантаження. Україна претендуватиме на значні дотації з фондів вирівнювання, що перетворить нинішніх отримувачів допомоги на донорів. По-третє, безпекові ризики та вимога Мерца щодо завершення війни: Брюссель уникає імпорту територіальних конфліктів. Крім того, існує побоювання щодо стабільності українських інституцій та реальної незалежності судів. Позиція України У відповідь на заяви канцлера Німеччини Фрідріха Мерца про “нереалістичність” швидкого вступу президент України Володимир Зеленський підкреслив, що для припинення російської агресії США, країни G7 та Європи мають діяти принципово щодо Росії. “Росія хоче нашу територію, щоб можна було захоплювати території також інших. Якщо пройде з однією державою, з одним сусідом, то буде так само і з іншими. Росія так і йшла: шматок Молдови, частини Грузії, захоплення Криму, окупація Донецька, підкорення Білорусі. Повномасштабна війна проти України. Щоб був справді мир у Європі й щоб Росія зупинилася, мають бути достойні умови для України, повага до України. По кожному вагомому безпековому аспекту: суверенітет, територіальна цілісність України, гарантії безпеки, вступ у Євросоюз та реальне відновлення нашої країни після війни”,– наголосив Зеленський. Президент України акцентував, що держава заслуговує на повноправне членство, і фактично відкинув пропозиції щодо “прискореного” альтернативного формату з обмеженими правами, які раніше озвучували Франція та Німеччина як проміжне рішення. Таким чином, український лідер дав зрозуміти, що будь-які спроби замінити повноцінну інтеграцію статусом “асоційованого члена” є неприйнятними в умовах боротьби за безпеку всього континенту.
Своєю чергою Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Україну чекає величезний обсяг “домашньої роботи”. І саме на цьому потрібно зосередитися, а не на ілюзіях і утопіях про те, що нам “мають дати більше і більше”. “Тепер Україні доведеться узгоджувати та врегульовувати торгівельні, фінансові та економічні суперечності з низкою країн ЄС. Особливо це буде проблемно з Польщею. Також доведеться ухвалити великий пакет законодавчих актів. Це закони, пов’язані з реформами, які мають наблизити нас до європейських стандартів: гармонізація законодавства, зміни в інституціях тощо”,- сказав експерт в коментарі РБК-Україна. Вікторія Хаджирадєва