Перевірка знань чи витривалості: чому НМТ потрапив під шквал критики

Системні недосконалості Основна сесія Національного мультипредметного тесту (НМТ) триває в Україні з 20 травня до 25 червня. Від результатів цього іспиту залежить вступ тисяч випускників до закладів вищої освіти. Утім, нинішній формат тестування вже викликав різку критику.
Шокуючий випадок стався 8 червня на Одещині: через повітряні тривоги тестування тривало 13 годин.
За словами Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, приміщення, де проводили НМТ, виявилося фактично не готовим до умов воєнного стану та регулярних повітряних тривог. “Через постійні зупинки процедура тривала з 09:00 до близько 22:00 – понад 13 годин безперервного стресу для дітей”,- заявив він. Увесь цей час учасникам не забезпечили навіть базових умов – доступу до води та їжі. Зв’язок із батьками був суттєво обмежений: зателефонувати їм могли лише ті діти, яким стало зле.
Після такого марафону діти повідомляли про критичне виснаження, втрату концентрації та неможливість нормально виконувати завдання. Останні блоки виконувалися в стані крайньої втоми – про яку об’єктивність результатів можна говорити? “За наявною інформацією, учасникам запропонували додаткову сесію НМТ – без чітких дат і гарантій, що ситуація не повториться. Це неприйнятний провал системи проведення НМТ в умовах воєнного стану, який не забезпечує дітям ані безпеки, ані базових умов, ані рівних можливостей і фактично порушує права дітей. Така організація тестування є неприпустимою і вимагає негайного реагування МОН та перегляду процедур”,- зазначив Лубінець. На перешкоді стали також технічні несправності. Наприклад, випускниця з Вінниччини, медалістка та призерка всеукраїнської олімпіади з біології під час тестування зіткнулася з некоректною роботою комп’ютера, зависанням системи, несправною мишкою та труднощами з відображенням завдань.
Після завершення іспиту дівчина звернулася до регіонального центру оцінювання якості освіти з проханням дозволити перетестуватися під час додаткової сесії. Але позитивного рішення не отримала.
За словами Лубінця, коли учень не може перездати іспит у випадку об’єктивних проблем – це вже не про оцінювання знань, а про відсутність справедливих процедур.
Виникли запитання і до структури НМТ через необхідність виконувати завдання з чотирьох предметів поспіль, що вимагає постійного перемикання між різними типами мислення. А частина завдань виходять за межі шкільної програми.
На думку Лубінця,НМТ дедалі більше виглядає не як інструмент рівного доступу до освіти, а як тест на витривалість до системних недосконалостей”. Абітурієнт – не підозрюваний У свою чергу екскерівник Українського центру оцінювання якості освіти та один з творців ЗНО Ігор Лікарчук вважає, що подібні заяви свідчать про негайну потребу в серйозному реформуванні системи зовнішнього оцінювання.
Він пропонує відмовитися від моделі одного шансу і перейти до формату кількох спроб, що дасть можливість оцінювати не випадковий результат одного дня, а реальний рівень підготовки.
Крім того, на його думку, абітурієнт не повинен почуватися підозрюваним під час тестування. Адже чотири години за комп’ютером під замком, без права на помилку при кліку мишкою та під постійним наглядом – це більше схоже на конвой, ніж на іспит. “Можна по-різному ставитися до заяви Уповноваженого Верховної Ради з прав людини про те, що НМТ перетворився на “перевірку на нервовий зрив”. Але не помітити її неможливо. Для мене ця заява є не критикою окремої тестової кампанії. Це сигнал про те, що система зовнішнього оцінювання починає втрачати суспільну довіру”, – підсумував він.